| Subject: Г. МАКАРЕНКО Українській мові — другорядну роль? |
Author:
Слово
| [ Next Thread |
Previous Thread |
Next Message |
Previous Message
]
Date Posted: 07:48:07 06/06/03 Fri
Гарій МАКАРЕНКО
Українській мові — другорядну роль?
До Верховної Ради подано кілька проектів закону про реґіональні мови. більшість із них передбачають надати російській мові статус державної. І тоді в Україні буде двомовність.
Але ніхто не пояснив, що це буде означати на практиці. На мою думку, це коли всі знають дві мови. Громадянин у Харкові, Донецьку і навіть в Одесі може звернутись у державні установи українською. А якщо людина не знає і не хоче знати державної, української, мови, то відповідь одержить від державного чиновника російською. Нині у нас українська мова — державна. Але російськомовне населення і гадки не має вчити і послуговуватися українською. За деяким винятком. А вже коли російська мова стане другою державною, то нікому з російськомовного населення не буде стимулу вчити українську. Прикриватимуться законом про двомовність. Висновок: українці будуть змушені знати дві мови, щоб порозумітись з росіянами. Російськомовним громадянам достатньо знати тільки російську, щоб комфортно почуватися в Україні.
Потрібно узаконити Європейську хартію реґіональних мов. Вона закріпить положення, за яким, якщо в реґіоні проживає 20% іншомовного населення, то ця меншина має право на освіту, навіть вищу, своєю мовою.
Уявіть місто в Україні. У ньому 80% українців, 20% росіян чи євреїв, чи молдаван. У місті є інститут. І коли ці 20% громадян іншої національності побажають, то викладання у цьому інституті повинно вестись російською чи іншою мовою. Або створювати ще один інститут для національної меншини. Це складно. Простіше змусити українців вивчити мову меншини, щоб одержати вищу освіту в цьому вузі. І ніякі посилання українців на їхні права одержати освіту українською мовою згідно з Конституцією, законами України до уваги не прийматимуться. Бо міжнародна хартія має вищий статус, ніж національні закони. Чи це справедливо стосовно українців? І чи не перегнули палку держави Європи? Ні! Вони спочатку вирішили національні проблеми. А згодом прийняли Хартію реґіональних мов. Чомусь в Україні забули, що майже всі країни Європи мононаціональні.
А національні меншини справді там маленькі. І в багатьох країнах Європи цю Хартію практично використати неможливо. Не набереться у цих країнах 20% національних меншин.
Згадаймо, коли розвалились французька та британська колоніальні імперії, громадяни колишніх колоній одержали рівні права із французами, англійцями. І захотіли стати повноправними громадянами Великобританії, Франції.
Франція одразу ж прийняла закони, які ставили перепони перед громадянами колишніх колоній (Алжиру, наприклад), в їх намаганнях поселитись у Франції.
Англійці проголосили, що не хочуть щоб їх нація з білої перетворилась на чорну, коли до них масово почнуть переселятись чорношкірі жителі колишніх колоній. І теж прийняли аналогічні жорстокі, майже расистські, іміґраційні закони.
Весь світ критикував французів та британців. Але вони зробили свою справу. А згодом прийняли Європейську хартію реґіональних мов. Але у Франції французів 82,7%. А друга за величиною нація — ельзасці становить тільки 4% населення Франції.
В буклеті «Германия. Страна представляется», який випустило Відомство преси та інформації ФРН у 1991 р. зазначено, що у ФРН живе тільки дві національні меншини: 100 тис. лужицьких сербів і близько 50 тис. данців. Турки, вихідці з колишньої Югославії та інші прибулці вважаються іноземними громадянами. І не підпадають під дію вищезгаданої хартії.
Часто згадують Швейцарію, де три державних мови. Але забувають, що не існує швейцарської нації, швейцарської мови. І в країні кожний громадянин вільно володіє двома-трьома мовами: французькою, німецькою, італійською та ще англійською для обслуговування іноземних туристів. В Україні ж російськомовне населення у більшості не бажає вивчати і вживати при потребі українську.
А в Європі? Яким своїм меншинам можуть надати право відкрити свої інститути ці країни? Адже їх титульні нації становлять 98—99% від усього населення.
Складається враження, що Європейська хартія реґіональних мов складена тільки для України. І у разі її прийняття процес відродження української мови в Україні буде загальмовано. Або й зовсім зупинено.
Чи врахують це депутати Верховної Ради України?
„Українське слово” №12(3168) Київ
[
Next Thread |
Previous Thread |
Next Message |
Previous Message
] |
|
Feedback: 