| Subject: Думки про незалежність |
Author:
Микола Вересень
| [ Next Thread |
Previous Thread |
Next Message |
Previous Message
]
Date Posted: 10:36:08 08/30/01 Thu
— Незалежність — то не є первісна історія. То є вторинна історія. Я відкрию невеличку таємницю: я той, хто знімав з ЦК Компартії України червоний прапор. Ось цими руками знімав. Тепер, коли я ходжу повз цієї будівлі, думаю: а навіщо я це зробив?
— То ви жалкуєте?
— Ні, я вважаю: що зроблено, то зроблено. То моя перемога і моя провина. Але найбільша проблема сьогодні — зневірення в ідею. Вся Україна зневірилась.
— Але «національну ідею» до сих пір ніхто не зформулював...
— Її придумали буржуазно-комуністичні педерасти. Все дуже просто: ти п’єш вино, фінляндець — горілку, ти створюєш сім’ю, кохаєшся... Де тут національна ідея? Де вона є? Може, в Австрії, Швейцарії, Польщі чи в інших країнах? Дурити вміють красиво: мовляв, давайте знайдемо національну ідею, а потім заживемо. І з чим залишились? З тим, з чим і всі європейські нації, які теж не мають національної ідеї, але, на відміну від нас, нормально живуть.
— Добре, немає ідеї, що є?
— Добробут.
— ???
— Буде він чи ні, залежить від кожного окремо — від мене, від вас, від суспільства...
— Від влади?..
— Від суспільства, яке може змінити владу.
— Нинішня влада сприяє росту добробуту?
— Нинішня влада — імпотентна, тотальна, я би сказав — тотально-імпотентна.
— А майбутня? Ви уявляєте собі іншу владу?
— Так, я бачу, я все бачу... Я — оптимістичний песиміст, я бачу майбутню владу, але не бачу таких людей, які б «полягли» за державу. Є люди — цілком нормальні, кудись йдуть, на щось сподіваються, але все не те...
— Ну є ж в нас націонал-патріот, що має високий рейтинг, з яким треба щось робити.
— Не знаю. Коли первісним є мова українська, я сиджу й думаю: може людей спочатку нагодувати треба, а потім «грузити» мовою. Я є категоричним противником української мови, хоча й говорю на ній відсотків на 85. Ну то й що? Мова є модою. Я не хотів би, щоб мова стала головною засадою у державі. Дайте знати, що ви можете, влада, і ми поговоримо завтра.
— Філософія досить гнітюча. Виявляється, уся провина за те, що «маємо те, що маємо» покладається на суспільство, яке впродовж десяти років незалежності не спромоглося змінити владу?
— Я б сказав, влада не дозволила суспільству обрати іншу владу.
— Риторичне питання — що робити?
— Емігрувати.
— А може, краще — на барикади?
— Можливо, але не я буду на барикадах.
— Чому?
— Не скажу.
[
Next Thread |
Previous Thread |
Next Message |
Previous Message
] |
|
Feedback: 