| Subject: ПІК про Шкіля |
Author:
Оксана ВДАЧНА
| [ Next Thread |
Previous Thread |
Next Message |
Previous Message
]
Date Posted: 06:30:07 05/09/02 Thu
"Ми не можемо його вивести з клітки, у нього депутатська недоторканність", — саме так конвой говорив про підсудного Андрія Шкіля, тепер уже народного депутата України
Кривдник режиму міг отримати до 15 років тюрми
Андрій Шкіль один з організаторів акцій непокори 9 березня 2002 року в Києві. Точніше, він був виконавцем, керівником загону УНА, бо власне організатором виступив Форум національного порятунку. Та оскільки всі члени Форуму на чолі з Юлією Тимошенко та Олександром Морозом володіли на той час депутатською недоторканністю, державна машина весь свій гнів виплеснула саме на Андрія та його хлопців. Минуло вже понад рік, як Шкіль та півтора десятка його соратників сидять у стінах СІЗО — спершу СІЗО СБУ, а по тому — в Лук'янівці.
Андрієві "світило" від 10 до 15 років ув'язнення за організацію "масових безпорядків". Саме цю статтю підібрали Шкілеві, а оскільки звинувачення важко було кореспондувати з реальними діями лідера УНА, слідство штучно затягувалося, так само під різними приводами суд відмовляв Андрієві у звільненні. "Фактично, утримання Шкіля під вартою останні кілька місяців було незаконним", — каже адвокат Тетяна Монтян. При цьому люди, котрі стояли за СБУ, демонстрували, що шляхом судового розгляду звільнити команду Шкіля на чолі з її лідером не вдасться.
Друзі Андрія обрали досить нестандартний шлях до волі — вони зареєстрували його кандидатом у народні депутати у Городоцькому виборчому окрузі, що на Львівщині. 10-15 рокам колоній була створена альтернатива — 4 роки депутатства.
Загалом, ця затія була заздалегідь безнадійна, особливо зважаючи на дрейф УНА під дах Банкової. До влади в організації прийшли "нові люди", котрі обрали собі іншого лідера, а соратників Шкіля, котрі добивалися його звільнення, просто виключили з партії. Наприклад, Тетяну Чорновіл. В словах та діях "нових унсовців" з'явилася значна доля лібералізму та пієтету до чинної влади, тому нічого не було дивного в тому, що однопартійці не надали жодної підтримки команді Шкіля на виборах. Якщо не сказати — навпаки...
Хто такий "Воля"?
Андрій дізнався про своє депутатство о 6-тій годині ранку. Випадок класичний, як і з Бродським 1998 року: про це повідомив пан Рябець на Першому каналі українського ТБ. Як добре, що українські в'язниці та СІЗО радіофіковані. Та Шкіль не міг знати, що саме у цей момент його команда — голодна, втомлена і сердита — окупувала окружну комісію і буквально видирала цю перемогу. Шкіль не міг знати, що станом на шосту годину він програвав. Перемога з відривом в 5 тисяч голосів прийшла лише через півдоби.
"І ця пацанва виграла вибори в акул?!" — дивувався довірена особа "заєдиста" Леоніда Ткачука, оглядаючи втомлених і пошарпаних хлопців і дівчат, котрі вже другу безсонну добу підпирали двері окружної комісії. "Ні, це не пацанва — це піраньї!",— підсумував інший. І це визначення правдоподібне, бо жменька юнаків і юнок таки видерли перемогу. Справа в тім, що округ вже два роки готувався під керівника залізниці Георгія Кірпу. Однак після того, як йому підшукали затишне містечко в лавах харчоблоку, на пригодований округ вирішили поставити іншого начальника від залізниці — Леоніда Ткачука. Його виступи нагадували уроки з географії. Залізничник методично перераховував майже всі дві сотні населених пунктів, де залізниця побудувала то школу, то церкву, побілила стелю в клубі, чи провела газ. Окрім цього, в округу йшов один із 15 найвпливовіших людей СДПУ(о) Ігор Гайдучок, який вихвалявся направо і наліво, що, мовляв, на благодійництво витратив 2 млн. грн. Ще проблема полягала в тому, що місцеве населення більше дивилося польське телебачення, ніж українське, тому про події 9 березня мало хто знав. Так само, як і нюанси української мови. Коли на парканах в місті Мостиська з'явилися гасла "Волю Шкілю" люди запитували: "А хто такий "Воля"?".
На весь Мостиський район "від Шкіля" працювали лише 4 особи, одна машина, і цей район, який традиційно вважався залізничним, проголосував за Шкіля. Секрет перемоги — фотокартки хлопців за ґратами, дівчат на залізничних коліях, які добиваються звільнення своїх наречених, імідж незламного борця з режимом Андрія Шкіля, судові засідання, які починаються з гімну України, і головне — ентузіазм маленької, але добре спрацьованої команди. В результаті в цьому окрузі виявилися практично безсилими гроші, які вкладали кандидати. "Людям газ не потрібен, їм потрібен Шкіль", — цитата з емоційної промови довіреної особи Ігоря Гайдучка в день перемоги, який згадав про свої закопані газові мільйони. Навіть у рідному селі І.Гайдучка Градівка А.Шкіль взяв майже сто голосів.
[
Next Thread |
Previous Thread |
Next Message |
Previous Message
] |
|
Feedback: 