Subject: Демографічні втрати від голодомору в світлі результатів перепису 1937 року |
Author:
Efimenko
|
[
Next Thread |
Previous Thread |
Next Message |
Previous Message
]
Date Posted: 11/12/03 Thu 23:57:25
In reply to:
Мaксим
's message, "Історична пам’ять на сторінці «Ізборник»" on 25/10/02 Fri 20:47:43
Нещодавно в Інституті історії України було надруковано цікаве дослідження: СТАНІСЛАВ КУЛЬЧИЦЬКИЙ. ДЕМОГРАФІЧНІ НАСЛІДКИ ГОЛОДОМОРУ 1933 Р. В УКРАЇНІ. ГЕННАДІЙ ЄФІМЕНКО. ВСЕСОЮЗНИЙ ПЕРЕПИС 1937 Р. В УКРАЇНІ: ДОКУМЕНТИ ТА МАТЕРІАЛИ.
Нарис С.Кульчицького про демографічну катастрофу 1933 р. та упорядкована Г.Єфіменком відбірка документів про репресований перепис 1937 року тематично споріднені. Разом вони дають уявлення про вірогідність оцінок демографічних втрат від голоду 1933 року. Кількісні параметри голодомору залишилися одним з найбільш дискусійних питань навіть після того, як стала доступною демографічна статистика 30-х років й, передусім - Всесоюзний перепис населення 1937 року.
Книга цікава також тим, що опубліковані у ній порайонні дані перепису 1937 року, співствалені з переписом 1926 року, дають змогу уточнити географію демографічної катастрофи в українському селі та зробити висновки про ступінь втрат в кожному районі. На основі статистичних даних дослідник робить, наприклад, аргументований висновок про те, що Старобільський округ Донецької області був серед регіонів України, що найбільше постраждали у демографічній катастрофі (у 1937р. тут проживало 65% людності у порівнянні з 1926р.). Зауважимо, що раніше традиційно вважалося, що ступінь втрат у Донецькій області був найменшим в Україні.
При аналізі статистичних даних варто звернути увагу на те, що адміністративно-територіальний поділ даний станом на січень 1937 року. Тоді у складі України існувало 7 областей та Молдавська АРСР. У складі трьох областей - Київської, Вінницької та Донецької - були округи. Причому якщо в перших двох наявність округів була пов'язана з прикордонним статусом, то в Донецькій - виключно внаслідок катастрофічного положення на селі.
У роботі є також ціла низка неопублікованих раніше документів, що допоможуть допитливому досліднику самостійно розібратися у тогочасній ситуації.
Завдяки наполегливій роботі працівників Інституту історії України НАН України, зокрема Олексія Ждановича, цю роботу можна віднайти на веб-сайті Інституту історії України WWW.HISTORY.ORG.UA. Наголосимо, що дослідження перенесено на сайт у тому самому вигляді, як воно було надруковано, тобто читач може посилатися на ті сторінки, що вказані у тексті.
При бажанні отримати друковане видання чи якщо виникнуть якісь інші питання та пропозиції просимо звертатися електронною поштою за вказаними адресами на сайті Інституту історії України.
[
Next Thread |
Previous Thread |
Next Message |
Previous Message
]
| |